2.1.1. Мета дисципліни "Фізичне виховання" у вищому навчальному закладі І і II рівнів акредитації -послідовне формування фізичної культури особистості фахівця відповідного рівня освіти ("молодший спеціаліст", "бакалавр").
Головним критерієм ефективності фізичного виховання випускника вищого навчального закладу є:
1) знання і дотримання основ здорового способу життя;
2) знання основ організації і методики найбільш ефективних видів форм раціональної рухової діяльності й уміння застосувати їх на практиці у своїй фізичній активності;
3) знання основ методики оздоровлення і фізичного удосконалювання традиційними і нетрадиційними засобами і методами фізичної культури;
4) знання основ професійно-прикладної фізичної підготовки й уміння застосовувати їх на практиці:
5) знання основ фізичного виховання різних верств населення;
6) сформована навичка до щоденних занять фізичними вправами у різноманітних раціональних формах;
7) систематичне фізичне тренування з оздоровчою або спортивною спрямованістю;
8) виконання відомчих нормативів професійно- прикладної психофізичної підготовленості;
9) поінформованість про всі головні цінності фізичної культури і спорту.
2.1.2. Для досягнення студентами мети фізичного виховання передбачається комплексне вирішення наступних задач:
1) формування розуміння ролі фізичної культури в розвитку особистості і підготовки її до професійної діяльності, мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, установлення на здоровий спосіб життя, фізичне вдосконалення і самовиховання, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом;
2) формування системи знань з фізичної культури та здорового способу життя, необхідних у процесі життєдіяльності, навчання, роботі, сімейному фізичному вихованні;
3) зміцнення здоров'я, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, профілактика захворювань, забезпечення високого рівня фізичного стану, працездатності на протязі всього періоду навчання;
4) оволодіння системою практичних умінь і навичок занять головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності, забезпечення, зберігання і зміцнення здоров'я, розвиток й удосконалення психофізичних можливостей, якостей і властивостей особистості;
5) набуття рухових умінь і навичок, забезпечення суспільної і професійно-прикладної фізичної підготовленості, що визначають психофізичну готовність випускників вищого закладу освіти до життєдіяльності й обраної професії;
6) придбання досвіду творчого використання фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності для досягнення особистих і професійних цілей;
7) здатності до виконання державних або відомчих тестів і нормативів на рівні вимог освітньо- кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм відповідного спеціаліста.
2.2.1. Здійснення фізичного виховання у вищому навчальному закладі грунтується на:
1) загальних соціальних принципах виховної стратегії суспільства, що передбачають всебічну підготовку особистості до трудової та інших суспільне важливих видів діяльності, розвиток життєвих сил і здібностей людини як вищої цінності суспільства;
2) загально педагогічних принципах: особистого підходу, фундаментальності, гуманізації, демократизації педагогічного процесу;
3) загально методичних принципах: свідомості, активності, доступності, індивідуалізації, систематичності, посл ідовності;
4) специфічних принципах фізичного виховання: безперервності систематичного чергування навантажень і відпочинку, поступового нарощування педагогічних впливів, адаптивного збалансування динаміки навантажень, циклічної побудови системи занять, вікової і загальноосвітньої адекватності напрямків фізичного виховання.
2.3. Засоби і методи фізичного виховання
2.3.1. У процесі фізичного виховання у вищих закладах освіти використовуються традиційні і нетрадиційні засоби і методи фізкультурної освіти та фізичного удосконалення.
2.3.2. Добір засобів і методів здійснюється за розсудом викладачів з урахуванням фізкультурних і спортивних інтересів та індивідуальних особливостей тих, хто займається, рівня їхнього здоров'я, фізкультурної освіти, фізичної підготовленості. наявності умов для занять, екологічного добробуту.
2.3.3. Забороняється використання у фізичному вихованні засобів і методів, пов'язаних з невиправданим ризиком для життя і здоров'я тих, хто займається, а також таких, які не відповідають етичним вимогам, формують культ насильства і жорстокості.
