Значення фізичної витривалості
· Активна робота скелетних м'язів супроводжується посиленим припливом крові до них, що покращує забезпечення м'язових волокон поживними речовинами й киснем, збільшенню об'єму м'язів, сили їх скорочення.
· Під час занять фізичними вправами дихання стає глибшим і частішим, відбувається розкриття та розширення бронхів та легеневих альвеол, внаслідок чого покращується забезпечення киснем усіх органів і тканин
організму.
· За умови достатньої рухової активності збільшується частота й сила скорочень м'язів серця, воно стає витривалішим. У тренованих людей в стані спокою, за рахунок збільшення сили серцевих скорочень, частота пульсу знижується, серце працює ефективніше, розширюються кровоносні судини, покращується рух венозної крові до серця, тобто скелетні м'язи виконують роль "м'язового насоса".
· Під час роботи м'язів від них до центральної нервової системи надходить потужний потік нервових імпульсів, що має надзвичайно велике значення для підтримки її тонусу.
· За умови інтенсивної рухової активності частіше скорочуються м'язи діафрагми, а також м'язи передньої стінки живота, що покращує перистальтику кишечнику.
· Позитивний вплив мають фізичні навантаження на залози внутрішньої секреції, гормони яких разом із нервовою системою є основою адептаційних механізмів. Це підвищує стійкість організму до дії несприятливих факторів навколишнього середовища: стресових ситуацій, високих та низьких температур, мікроорганізмів, що викликають простудні захворювання.
· Тренована людина виконує за один і той же час роботу більшого обсягу і з меншим напруженням, ніж нетренована. Така здатність організму витримувати високі фізичні навантаження формується в процесі регулярного виконання фізичної роботи, зокрема систематичного заняття фізичними вправами чи спортом, участю в рухливих або спортивних іграх, туристичних походах тощо.
