Спритність. Методи і засоби її розвитку. Контрольні вправи (тести) на визначення спритності
Спритність - це здатність людини швидко засвоювати нові рухи та перебудувати рухову діяльність відповідно до вимог середовища, що різко змінюється. Тренувати спритність найкраще на початку заняття. Методи розвитку спритності спрямовані на: а) адекватне сприймання учнями своїх рухів; б) озброєння знаннями про раціональні способи виконання рухових дій; в) формування вміння оцінювати свої рухи. Удосконаленню сприймання своїх рухів і положень тіла сприяють фізичні вправи, виконання яких вимагає чіткої просторової і часової регуляції рухів та регуляції м'язових зусиль, де виявляється зв'язок між напрямком, швидкістю, тривалістю, м'язовим зусиллям і його результатом. Успіх виконання таких вправ залежить від чіткості координації рухів. Завдання методичного прийому - добре "відчути" рухи під час першого виконання вправи, щоб потім повторити їх так само в різних ситуаціях. Засоби розвитку спритності 1) рухливі та спортивні ігри; 2) єдиноборства; 3) біг з перешкодами; 4) вправи на рівновагу в русі і в статичному положенні, під час бігу; 5) стрибки; 6) метання; 7) загальнорозвивальні вправи з предметами; 8) гімнастичні та акробатичні вправи. Вимоги до виконання вправ на спритність: використовувати вправи, які містять елементи новизни, запобігати перевтомі, тривалість відпочинку повинна бути достатньою. Методи розвитку спритності 1) Вправи з незвичних вихідних положень. 2) Асиметричні рухи. 3) Дзеркальне виконання вправ (напр. метання лівою рукою для правші). 4) Вправи з різним м'язовим напруженням (напр. стрибки у довжину на задану відстань). 5) Ускладнення вправ додатковими рухами. 6) Зміна швидкості й темпу руху, способів виконання вправ. Перелік контрольних тестів (вправ) на визначення спритності: 1. Човниковий біг 4x9 м, 3х10 м, 10x10 м. 2. Стрибок угору з поворотом на задане число градусів - тест на визначення просторової точності рухів (виконують у "градуйованому колі"). 3. Стрибок в довжину з місця на задану відстань (точність приземлення). 4. Виконання стійки на одній нозі, друга зігнута і торкається стопою колінного суглоба, стегно відведене вбік, руки на поясі, очі закриті - вправа на визначення статичної рівноваги. Відлік часу ведуть за допомогою секундомі- ра, який зупиняють у момент втрати рівноваги. 5. Виконання 5-ти поворотів на 360° із закритими очима, у середньому темпі, у положенні нахилу тулуба вперед. Оцінювання динамічної рівноваги відповідає величині відхилення від прямої лінії після подолання уздовж цієї лінії 5-7 м. 6. Влучання м'ячем у горизонтальну та вертикальну ціль із заданої відстані.
|