Витривалість. Методи і засоби розвитку.Контрольні вправи(тести) на визначення витривалості

Загальна витривалість - це здатність тривалий час виконувати однакові рухові дії, наприклад: ходьбу, біг, пересування на лижах. Велику увагу необхідно приділити розвитку загальної витривалості, використовуючи повільний біг протягом 10-30 хв, регбі, футбол (30-60 хв), біг по пересічній місцевості. Витривалість розвивається за допомогою, перш за все, вправ циклічного характеру, які виконують тривалий час. Слід давати навантаження оптимальної тривалості та інтенсивності, чергувати їх із відпочинком. Тривалість відпочинку після бігу на відстань 30-80 м - від 1 до 1,5 хв, на відстань 150-250 м - до 3-4 хв.

Спеціальна витривалість - це витривалість, пов'язана з руховою діяльністю певного характеру. Наприклад: швидкісна витривалість на короткі дистанції, силова витривалість при підтягуванні тощо.
Методи розвитку витривалості

1) Рівномірний метод розвитку витривалості передбачає виконання вправ в незмінному темпі, без прискорень. Безперервне навантаження 10- 60 хв (ЧСС - 140-170 уд./хв).

2) Повторний метод дає можливість регулювати навантаження, змінюючи кількість повторень вправ (за умови достатнього часу для відпочинку).

3) Перемінний метод полягає в тому, що вправи виконують у перемінному темпі.

Тривалість відпочинку залежать від довжини дистанції і становить від 1-1,5 хв до 3-4 хв. При цьому ЧСС, залежно від фізичної підготовленості, складає від 130 до 180 уд./хв. Інтенсивність виконання вправ на розвиток витривалості складає 75-85 відсотків від максимальної. Час відпочинку заповнюють вправами з незначним навантаженням. У нетренованих осіб аеробні можливості розвивають за допомогою ходьби протягом 4 хв і більше. Мінімальна кількість занять, які можуть забезпечити зростання витривалості, - 3 рази на тиждень.

Перелік контрольних тестів на визначення витривалості:
1. Біг на середні та довгі дистанції.
2. Біг по пересічній місцевості.
3. Біг на лижах.
4. Плавання.